Під час повномасштабної війни Росії проти України Сполучені Штати демонстрували надзвичайну обережність у наданні військової допомоги Києву. Попри те, що США є найбільшим донором України у сфері озброєнь, розвідки та фінансування, адміністрація Джо Байдена неодноразово стримувала можливості українських військ для проведення операцій на території Росії. Одним із найяскравіших прикладів стала операція у Курській області в серпні 2024 року, яка, за даними The New York Times, була проведена без попереднього узгодження з Вашингтоном.
Операція у Курській області та реакція США
За інформацією NYT, ще у березні 2024 року американська розвідка дізналася про плани українських військових здійснити наступальну операцію на території РФ. Представник ЦРУ в Києві попередив очільника ГУР МО Кирила Буданова, що у разі перетину кордону України з Росією будь-яке застосування американської зброї та розвідувальних даних буде неможливим. Вашингтон побоювався ескалації конфлікту, яка могла б призвести до прямого зіткнення з Москвою.
Проте на початку серпня, у період зміни американських військових керівників, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський віддав наказ про початок операції у Курській області. Україна використала частину озброєнь, переданих США для оборони Харкова, чим, за версією NYT, порушила попередні домовленості. У відповідь високопосадовці Пентагону заявили про втрату довіри до української сторони.
До речі — Маріуполь до і після окупації: місто життя, яке перетворили на військовий хаб
Політика стримування: чому Байден не підтримав рішучі дії України?
Незважаючи на очевидне порушення Росією всіх міжнародних законів та угод, Джо Байден у своїй політиці щодо України дотримувався крайньої обережності. Є кілька причин, чому Білий дім уникав радикальних кроків:
- Побоювання ядерного конфлікту. Адміністрація Байдена неодноразово підкреслювала, що будь-які дії, які можуть викликати ескалацію з боку Кремля, є неприйнятними.
- Баланс між допомогою та контролем. США постійно наголошували на тому, що підтримують Україну, але хочуть уникнути сценарію, коли західне озброєння використовується на території Росії.
- Вплив європейських союзників. Деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Франція, закликали США до більшої стриманості, щоб уникнути втягування НАТО у прямий конфлікт.
- Політичні ризики всередині США. Байдену доводилося зважати на думку як демократів, так і республіканців, де існували значні розбіжності щодо підтримки України.
Дилема світового порядку: чому США не бажають відновити баланс сил?
Росія, анексувавши українські території, порушила всі принципи міжнародного права, а її агресія створила прецедент для руйнування глобального порядку. Тим не менш, США виявляли обережність і не йшли на радикальні заходи для протидії Росії. Така позиція пояснюється тим, що Вашингтон, попри свою риторику про захист демократії, боїться прямої конфронтації з Москвою.
Операція в Курській області стала лакмусовим папірцем у відносинах між Києвом і Вашингтоном. Вона продемонструвала, що Україна готова діяти самостійно, не завжди зважаючи на позицію Заходу. І хоча США не припинили надання військової допомоги, ця подія ще більше загострила питання довіри між двома країнами.
Це цікаво — Українські війська залишають Курську область: тиск США чи проблеми з логістикою?
У підсумку, Сполучені Штати продовжують грати важливу роль у війні України з Росією, проте їхня політика залишається вкрай обережною. Чи зміниться ця стратегія у майбутньому, залежатиме від геополітичної ситуації та внутрішньополітичних розкладів у США.
Чи можлива була б курська операція за Трампа
За президента Дональда Трампа така операція могла б бути ще менш ймовірною. Трамп відомий своєю неоднозначною позицією щодо Росії та України, а також прагненням уникати прямої конфронтації з Москвою. Його адміністрація хоч і надавала Україні летальну зброю (зокрема, протитанкові комплекси Javelin), проте загалом була більш стриманою у військовій підтримці, ніж адміністрація Байдена.
Якщо б подібна операція, як у Курській області, планувалася за Трампа, можна припустити кілька варіантів його реакції:
- Різке засудження та можливе скорочення допомоги – Трамп міг би використати таку ситуацію як привід для обмеження військової підтримки Україні, особливо якщо б вона діяла без узгодження з Вашингтоном.
- Відсутність активної реакції – Трамп неодноразово заявляв, що не хоче, аби США «втягувалися» у війну між Росією та Україною. Тому він міг би просто не робити рішучих заяв, залишивши ситуацію на розсуд Пентагону.
- Спроба використати ситуацію у внутрішній політиці – Трамп міг би використати операцію як аргумент у своїй передвиборчій кампанії або переговорах із Росією, демонструючи, що США не контролюють дії України і що потрібен «новий порядок» у відносинах з Москвою.
В тему — Трамп, Путін і переговори щодо України: тактика США, вимоги Росії та доля конфлікту
У будь-якому разі, враховуючи прагнення Трампа до ізоляціоністської політики та його позицію щодо України, Вашингтон за його президентства, ймовірно, ще більш жорстко обмежував би можливості України для операцій на території РФ.
