Адміністративне зниження цін на ліки в Україні: реальні наслідки та ризики

У лютому 2025 року Рада національної безпеки і оборони (РНБО) України ухвалила рішення про адміністративне зниження цін на ліки. Планувалося, що це допоможе зробити медикаменти доступнішими для населення. Однак уже через півтора місяця стає зрозуміло, що ця ініціатива не тільки не принесла очікуваних результатів, а й спровокувала негативні наслідки.

Відомий український анестезіолог Іван Черненко ще в середині лютого попереджав про ризики такого підходу. Сьогодні ми можемо оцінити його прогнози і побачити, що він мав рацію: зниження цін торкнулося здебільшого тих препаратів, які не користуються великою популярністю, а ціни на необхідні ліки, навпаки, зросли.

1. Адміністративне регулювання цін: що пішло не так?

Ідея державного регулювання цін на ліки сама по собі не є унікальною. Подібні заходи застосовувалися в різних країнах світу, зокрема, в ЄС та США. Але для їхньої ефективності потрібна комплексна стратегія, а не просто наказ про зниження вартості.

Це цікаво — що таке креатинін і чому його рівень важливий

В Україні ж ситуація склалася наступним чином:

• Регулювання цін вдарило по імпортних виробниках. Частина фармацевтичних компаній почала скорочувати поставки до України через невигідні умови. Це створює ризик дефіциту життєво необхідних ліків.
• Зниження цін відбулося переважно на малозатребувані препарати. У списку знижених у вартості ліків опинилися, наприклад, настоянки трав, спиртові розчини та засоби для зовнішнього застосування. Однак препарати, які справді потрібні пацієнтам – антибіотики, гормональні засоби, ліки для серцево-судинних захворювань – або не подешевшали взагалі, або навіть подорожчали через дефіцит.

2. Дефіцит ліків: неминучий наслідок

Через обмеження цін імпортні виробники починають покидати український ринок або скорочувати постачання. Це означає, що найближчим часом українці можуть зіткнутися з дефіцитом важливих препаратів.

Особливо вразливими в цій ситуації є:

• Пацієнти з хронічними захворюваннями, які потребують постійного прийому ліків (наприклад, інсуліну, гормонів, препаратів для лікування епілепсії, серцевих хвороб).
• Онкохворі, які залежать від сучасних дороговартісних препаратів, що постачаються з-за кордону.
• Пацієнти у прифронтових регіонах, де навіть до впровадження регулювання ціни та доступність медикаментів були проблемними.

Як наслідок, українці вже почали скуповувати ліки наперед, побоюючись їхнього зникнення з аптек. Це лише пришвидшує процес дефіциту.

До речі — що станеться, якщо перестати приймати бісопролол

3. Закриття аптек та фармацевтичних мереж

Ще один прогноз, який висловлював лікар Іван Черненко – масове закриття аптек, особливо в зонах, наближених до бойових дій. Вже зараз деякі мережі заявляють про неможливість працювати за новими умовами.

Аптеки в прифронтових регіонах і раніше виживали з труднощами – нестабільне постачання, логістичні проблеми, нестача персоналу. Тепер же, через адміністративне обмеження цін, їхня робота може стати збитковою, що змусить власників закривати точки.

Наслідки:

• Жителям прифронтових регіонів буде складніше знайти необхідні ліки, що негативно позначиться на стані їхнього здоров’я.
• Підвищиться навантаження на волонтерські та гуманітарні місії, які й без того працюють на межі можливостей.
• Ризик появи чорного ринку ліків – ті ж препарати, але за значно вищими цінами та без гарантії якості.

4. Що робити далі?

Замість адміністративного зниження цін експерти пропонують кілька альтернативних рішень, які могли б справді допомогти зробити ліки доступнішими:

1. Реімбурсація (відшкодування вартості ліків) – це ефективна європейська практика, коли держава покриває частину або всю вартість важливих препаратів для певних категорій населення.
2. Розвиток програми «Доступні ліки» – збільшення списку препаратів, які можна отримати за рецептом безкоштовно або з частковою компенсацією.
3. Паралельний імпорт – дозвіл на закупівлю ліків у різних країнах за найнижчими цінами, що дасть змогу зменшити їхню вартість без адміністративного тиску.
4. Зниження податкового навантаження на фармацевтичну сферу – зменшення ПДВ на ліки та полегшення умов роботи для аптек, що дозволить знизити ціни природним шляхом.

В тему — чи можна пити воду перед здаванням крові на аналіз

Адміністративне регулювання цін на ліки в Україні – це неефективний і небезпечний інструмент, який лише погіршує ситуацію. Зниження вартості відбулося переважно для непопулярних препаратів, тоді як ціни на необхідні ліки зросли або вони взагалі починають зникати з ринку.

Результати вже видно: ризик дефіциту, закриття аптек, зменшення доступу до медикаментів у прифронтових регіонах. Якщо влада не перегляне цю політику, ситуація лише погіршиться.

Замість адміністративного контролю важливо впроваджувати сучасні механізми підтримки пацієнтів, такі як реімбурсація, розвиток програм «Доступні ліки» та створення сприятливих умов для фармацевтичного ринку.

Лише комплексний підхід дозволить забезпечити українців якісними та доступними ліками, без ризику дефіциту та зростання цін.