З 1 липня 2025 року в Україні стартує масштабна перевірка внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Формально — для «оптимізації виплат». По суті ж — щоб позбутися «зайвих» людей, які тягнуть на собі ношу війни й виживання, але водночас отримують копійки — жалюгідні 2 тисячі гривень на місяць, яких не вистачає навіть на оренду найдешевшого житла.
Що зміниться?
Відтепер, щоб зберегти статус ВПО, особа зобов’язана:
- Не виїжджати за межі України більш як на 90 днів поспіль. Якщо виїхав — автоматично викреслюють зі списків.
- Підтверджувати свою присутність через застосунок «Дія» або з’являтися в соцслужбах.
- Мати документи, що підтверджують поважну причину відсутності (лікування, навчання, смерть родича тощо).
У разі порушення — анулювання статусу ВПО і, відповідно, припинення будь-яких виплат.
Кого це зачепить?
У першу чергу — тих, хто виживає, а не живе. Людей, які тікають не від відповідальності, а від війни. Які, можливо, поїхали за кордон на заробітки або забирали дитину на реабілітацію. А тепер — мають пояснюватися перед чиновником, чому посміли виїхати.
Чому це обурливо?
Бо соціальної справедливості в цій країні не існує.
- Судді, прокурори, чиновники — отримують сотні тисяч гривень зарплати, премій, доплат, компенсацій.
- А переселенці, які втратили дім, роботу, нормальне життя — мають виправдовуватися за жалюгідну допомогу, яку ще й відберуть.
Держава вирішила, що на переселенцях можна заощадити. Бо вони слабкі. Бо вони не мають впливу. Бо вони — зайві.
Риторика цинізму
У Міністерстві соцполітики говорять про «перевірку для справедливості». Але насправді це — перевірка на виживання. Не у всіх є смартфон з «Дією». Не всі мають можливість з’явитися в соцслужбі. Не всі знають, як захиститися в юридичному плані.
Холодний висновок
У 2025 році бути ВПО в Україні — це бути винним автоматично. Винним у тому, що ти втік від війни. Винним у тому, що ти вижив. Винним у тому, що потребуєш допомоги.
І якщо держава вважає тебе «не таким» — ти більше не отримаєш навіть ці 2000 гривень. Бо ти — небажаний. Бо ти — зайвий.
