З поверненням Дональда Трампа на політичну арену США активізувалися дискусії про можливий розворот американської зовнішньої політики. Один із найбільш спекулятивних сценаріїв – спроба Трампа «здати» Україну Росії в обмін на те, що Кремль дистанціюється від Китаю і переходить під вплив Вашингтона. Чи є такий сценарій реалістичним, і які його можливі наслідки?
Чому Трамп міг би спробувати такий маневр?
1. Бажання послабити Китай
Китай залишається головним стратегічним суперником США, а Росія – лише другорядною проблемою. Трамп неодноразово говорив, що його головний ворог – це Пекін. Тому він може вважати, що розкол у тандемі «Росія-Китай» вигідний Америці.
2. Бажання швидко завершити війну в Україні
Трамп неодноразово заявляв, що якби він був при владі, війна в Україні вже закінчилася б. Його підхід базується на тезі, що США не повинні витрачати ресурси на «чужі» війни, а Україна має піти на компроміс.
3. Скептичне ставлення до України
Останні заяви Трампа показують його розчарування у Києві. Він відкрито критикував Зеленського, називав його «невдячним» та ставив під сумнів ефективність американської допомоги. Це може стати приводом для пошуку альтернативної стратегії.
4. «Угода століття» з Путіним
Трамп вірить у власні дипломатичні здібності. Він може розглядати ідею грандіозної угоди, де Москва отримає певні поступки в Україні, а натомість зменшить залежність від Китаю і погодиться на американські умови в інших сферах.
До речі — чому на Заході симпатизують диктатору путіну?
Чому цей план не спрацює?
1. Глибока залежність Росії від Китаю
Росія не просто співпрацює з Китаєм — вона виживає завдяки йому. Пекін забезпечує Росію технологіями, купує її нафту, газ і допомагає обходити санкції. Відмова від такої співпраці без гарантій вигоди від США для Москви є надто ризикованою. Москва може опинитись в такому стані що вона втратила Китай а натомність не отримала як союзника США. Це дуже-дуже ризикова операція для росії

2. Україна не піде на компроміси
Навіть якщо США скоротять допомогу, Україна не погодиться віддати території Росії. Українське суспільство та армія не приймуть «зраду» від Заходу. Це лише змусить Київ шукати інших союзників. А враховуючи те що Україна майже пів-року воювала з росією коли США припинило постачання зброї до ВСУ то можна сказати що вплив США на Зеленського великий але не критичний. Евросоюз може в значній мірі замістити військову допомогу Україні яку може припинити Трамп.
3. Опозиція в США та Європі
Трамп не може одноосібно ухвалювати такі рішення. У Конгресі є чимало республіканців і демократів, які підтримують Україну. Крім того, Європа не погодиться на угоду, яка означатиме її ослаблення перед Росією. Двопалатна підтримка Конгресу США Україні нікуди не ділась і законодавці можуть загальмувати зсув команди Трампа в бік країни-агресорки
4. Кремль не дотримується угод
Навіть якщо Трамп і Путін домовляться, немає гарантії, що Москва виконає свою частину угоди. Росія вже неодноразово порушувала міжнародні домовленості, тому Вашингтон не може на це розраховувати.
Чи можлива «велика угода» Трампа і Путіна?
Хоча Трамп може спробувати запропонувати Кремлю вигідний для нього варіант угоди, його реалізація виглядає малоймовірною. Росія не може відмовитися від Китаю, Україна не погодиться на поступки, а американський істеблішмент і європейські союзники будуть чинити опір будь-яким спробам «здачі» Києва.
Найімовірніше, якщо Трамп повернеться до влади, він скоротить підтримку України, але не зможе повністю віддати її під контроль Росії в обмін на геополітичні вигоди.
Зустрічі Трампа та путіна в першу каденцію американського президента
Під час першої каденції Дональда Трампа (2017–2021) він зустрічався з Володимиром Путіним щонайменше п’ять разів на офіційних заходах та переговорах. Ось основні відомі зустрічі між двома лідерами:
- 7–8 липня 2017 року (саміт G20 у Гамбурзі, Німеччина)
- Це була їхня перша офіційна зустріч. Вона тривала понад 2 години, хоча планувалася на 30–40 хвилин.
- Теми: Втручання Росії у вибори в США, війна в Сирії, Україна.
- Трамп і Путін потиснули руки перед початком саміту, а пізніше відбулася окрема зустріч за участі Сергія Лаврова та Рекса Тіллерсона.
- 10 листопада 2017 року (саміт АТЕС у В’єтнамі)
- Не було повноцінної двосторонньої зустрічі, але лідери кілька разів неформально спілкувалися.
- Після цього Трамп заявив, що Путін «дуже ображений» звинуваченнями у втручанні у вибори, а сам Трамп схильний йому вірити.
- 16 липня 2018 року (Гельсінкі, Фінляндія)
- Це була їхня найважливіша зустріч, яка включала двогодинну розмову тет-а-тет (лише з перекладачами) та спільну пресконференцію.
- Основні теми: контроль над ядерною зброєю, Сирія, Україна, втручання у вибори.
- Після зустрічі Трамп заявив, що «довіряє словам Путіна» про невтручання у вибори більше, ніж власним спецслужбам. Це викликало значний скандал у США.
- 28–29 червня 2019 року (саміт G20 в Осаці, Японія)
- Формальна зустріч у вузькому складі (за участі держсекретаря Помпео та міністра закордонних справ Лаврова).
- Обговорювали ситуацію в Ірані, Сирії, Венесуелі та Україні.
- Трамп жартома попередив Путіна: «Не втручайтеся у вибори, будь ласка».
- 20 листопада 2019 року (саміт АТЕС у Японії)
- Коротке неформальне спілкування під час заходу, без окремої зустрічі.
Інші контакти:
- Окрім офіційних зустрічей, Трамп і Путін неодноразово розмовляли телефоном.
- У 2017 році була інформація про коротку неформальну розмову під час вечері на G20 у Гамбурзі, без присутності американських дипломатів.
Отже за першу каденцію Трамп та Путін мали принаймні 5 особистих зустрічей і декілька телефонних розмов. Найбільш резонансною була зустріч у Гельсінкі у 2018 році, після якої Трампа критикували за «м’якість» щодо Путіна.