Голосіїв – це історична місцевість, яка входить в склад Голосіївського району міста Києва.
Розташована в південній частині міста, між Добрим Шляхом, Деміївкою, Теремками, Феофанією та Мишоловкою.
Територія Голосіївського району охоплює Голосіївський ліс, а також забудову між ним та вулицями Васильківською та Сумською.
Історія Голосіїва сягає XVI століття. У грамоті короля Сигізмунда I Видубицькому монастирю від 1541 року місцевість згадана як «Голосієво».
Це свідчить про те, що цей регіон мав важливе значення в історії та житті Києва.
Інші документи XVII століття також вказують на існування «хутіра Голосієвського». Пізніше, у 1686 році, хутір знову згадано як «Голосіїв».
Походження назви залишається невідомим. Є різні пояснення, але жодне з них не має переконливих доказів.
Деякі вважають, що назва може походити від того, що ліс був насаджений на голому місці («голо сіян»), а інші вказують на можливе пов’язання з монголо-татарською навалою, коли жінки «голосили» тут. Проте жодна з цих версій не є переконливою.
Місцевість відома своїм історичним надбанням, зокрема церквою св. Великомученика Іоанна Сочавського, яку збудував у 1631 році архімандрит Києво-Печерської Лаври Петро Могила.
Він також збудував монастир на території, яка тепер входить до складу ботанічного саду Національного аграрного університету.
Назва місцевості часто використовується з закінченням на «-о» (Голосієво), хоча це суперечить сучасним нормативам української мови.
У будь-якому випадку, Голосіїв є важливою та затребуваною частиною Києва, яка об’єднує історію, природу та сучасну інфраструктуру.
Під час Першої світової та громадянської війни Голосіївському лісу завдано було значної шкоди. Вікові дуби були вирубані на 2 км навколо Деміївки.
Після встановлення радянської влади монастирські володіння було націоналізовано, і територія лісу почала забудовуватися.
У період з 1922 по 1923 роки колишнє монастирське господарство Голосіїв та сусіднє лісництво було передано Сільськогосподарському інституту, створеному на базі колишнього агрономічного факультету Київського політехнічного інституту.
У 1925–1932 роках на гребені пагорба, що вдається в Голосіївський ліс із півночі, було збудовано комплекс Всеукраїнської сільгоспакадемії (нині — Національний університет біоресурсів та природокористування).
Спорудження включало шість будівель у стилі українського необарокко, автором яких був Д. М. Дяченко.
Будівлі Голосіївської пустелі, що існувала протягом трьох століть, використовувалися для господарських потреб, а в 1950—1960-х роках були розібрані як такі, що не мали художньої цінності.
Проте у 1990—2000-ті роки Голосіївська пустель (Свято-Покровський монастир) була відновлена та відбудована.
Під час Великої Вітчизняної війни територією Голосіївського лісу, зокрема поблизу Сільгоспакадемії, проходила лінія оборони Києва.
У серпні 1941 року війська нацистів наблизились до Мишоловки та Голосіївського лісу. Регулярні війська та загони студентів-ополченців утримували оборону, і з 11 по 13 серпня загарбники були зупинені та відкинуті майже до попереднього рубежу укріпрайону.
З того часу збереглися окопи, поруч із якими у 1972 році було встановлено пам’ятний знак.
У 1979 році на території Сільгоспакадемії (на розі вулиць Героїв Оборони та Генерала Родимцева) було відкрито меморіальний комплекс воїнам, які загинули під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років.
У період з 1955 по 1958 роки, в західній частині Голосіївського лісу, виникла Виставка досягнень народного господарства УРСР, яка зараз відома як Національний комплекс «Експоцентр України».
У 1957 році, в північній частині лісу, було встановлено Голосіївський парк, який у 1964 році отримав ім’я відомого українського поета Максима Рильського (1895—1964).
Поет проживав поруч із парком з 1951 по 1964 роки, а його збірка поезій «Голосіївська осінь» була випущена в 1959 році.
У будинку, де жив поет (вулиця М. Рильського, 7), зараз розташований літературно-меморіальний музей М. Рильського.
Площа парку становить 140,9 га, а площа Голосіївського лісу – приблизно 780 га.
В районі Голосіїв також розташовані Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами, а також каскади ставків, зокрема Оріхівські (у Голосіївському парку), Голосіївські (Дидорівські) та Китаївські.
На південній околиці розташований Музей народної архітектури та побуту України у с. Пирогів.
