Голосіївський район — історична довідка

Голосіївський район

Рік заснування — 2001
1917 — згадується як Новостроєнський р-н. і частина Міського району
1921 — як Деміївський район
1924-33 — частина Ленінського району
1925-33 — Деміївка, Голосіїв, Корчувате — частина Сталінського р-ну.
1933-57 — Кагановичеський район
1957-2001 — Московський район

Згідно Рішення Київської міської ради № 126/1560 від 29 листопада 2001 року Московський район м.Києва перейменовано в Голосіївський.

Загальна площа району — 156,38 кв.км
Населення — 205,3 тисячі чоловік
Промисловість — 55 підприємств народного господарства
Наука — 64 академічні та науково-дослідні установи
Вища освіта — 11 вищих учбових закладів
Середня освіта — 36 загальноосвітніх навчальних закладів, серед яких 1 ліцей (“Голосіївський”), 1 гімназія, 9 спеціалізованих шкіл, приватний лійцей “Гранд”
Дошкільне виховання — 49 дитячих закладів

Гімн Голосіївського району    

Музика Володимира Домшинського
Слова Вадима Крищенка

Голосіївська зоря

Це місце стріч для мене і для тебе,
На хліб та сіль запрошує всіх нас.
Район мій – ніби усмішка зелена
І голос гордих звершень водночас.

Пройти шляхом історії не близько
Поміж подій, і постатей, і дат.
Стрічає в парку, посміхнувшись, Рильський,
Щоб для вітання руку нам подать.

Приспів:

Голосієво, Голосієво –
Вічна Києва краса,
Зорями земля засіяна
І найвищі небеса.

Голосієво, Голосієво –
Це натхнення Божа мить,
Наче пісня моя недоспівана,
Котру треба покорить

Голосієво, Голосієво –
Гордість Києва і краса.


Район – як вулик молодої зміни,
І ветеранів гвардія стара.
У синьо-жовту стрічку України
Вплітають нитку правди і добра.

Високе небо дивиться в обличчя,
Звук висі передавши дзвонарю,
Щоб кожній долі запалить навічно
Невгасну Голосіївську зорю.

Приспів.

Прадавня історія    8-6 тис. до н.е.Стоянка епохи мезоліта в урочищі Перетічок в долині річки Віта (територія сучасної Чапаєвки)4-3 тис. до н.е.Неолітичне поселення (трипільська культура) на території сучасної Чапаєвки на високому (80 м) березі р. Віта. Знайдено фрагмент кераміки з відбитком зерна культурного ячменю. Найдавніша знахідка на території України, що засвідчує заняття хліборобством трипільцями! Поселення займало площу понад 10 тис. м2.VI-V ст. до н.е.»Хотівське городище» — скіфське поселення поблизу Феофанії. В 1966 році знайдено безкурганний могильник цього поселення поблизу с. Пирогово.VI-IV ст. до н.е.Відшукано сліди «підгірцевої» культури в поселені поблизу с. Підгірці. Знайдено скіфські мечі та бронзові наконечники стріл на території Мишоловки.III ст. до н.е. — I ст. н.е.»Зарубинські» поселення ранніх слов`ян (від с. Зарубинці) в районі с. Пирогова, Чапаєвки, Ходосівки, Лютежу. Велике поселення на березі Дніпра поблизу Корчуватого. ГОЛОСІЇВ: Тут сосни, мов співучі рими       Цілують хмарну вись дерева 
І хилять крони до води. 
Чомусь у пору вересневу 
Завжди приходжу я сюди. 
Тут сосни, мов співучі рими, 
Вплелись у тихі вечори. 
Тут вірші Рильського Максима 
Читають вербам явори.
У південній частині нашого міста розкинувся чарівний та пишний Голосіїв. Місцевість розташована між Добрим Шляхом, Деміівкою, Теремками, Феофанією і Мишоловкою, охоплюючи Голосіївський ліс і частину забудови вздовж проспекту 40-річчя Жовтня, вул. Васильківської, а останнім часом і Великої Васильківської.

Ще в сиву давнину в Голосієві селилися люди. Свого часу ця місцевість належала Києво-Печерській Лаврі. У першій половині XVII ст. Київський митрополит Петро Могила заснував тут монастир, так званий скит, який став дачною резиденцією церковної знаті.

У XVIII ст. на території цього великого лаврського господарства заклали прекрасний сад. Дерева посадили так, що вони нагадували план великої лаврської церкви. Поблизу стародавньої монастирської оселі в лісі з’явилося двоє селищ із садками та пасіками — Велика й Мала Горіхуватки.

Звідки ж виникла назва місцевості — Голосіїв? Є дві легенди. За першою тут, у лісових хащах, під час татарської навали ховався київський люд. З болем спостерігаючи, як палають їхні оселі, жителі міста в розпачі голосили, оплакували загибель близьких. Звідси й назва — Голосіїв.

За іншим переказом, ця назва походить від слів “голий” і “сіяти”. Очевидно, йдеться про культурні насадження, які були “посіяні на голому місті” серед дикого лісу під час заснування тут літньої резиденції київських митрополитів.Перша згадка про Голосіїв як володіння Києво-Печерської лаври датується 1541 роком. У грамоті царя Петра Олексійовича за 1720-й значиться “Голосіїв ґрунт”. В опису Київського намісництва 1770—1780 років зафіксована слобідка при Голосіївському монастирі. Вже у XVІII-XIX століттях вживаються в документах назви “хутір Яровці, він же називаємий Голосіївський і Палатницький”.Під час політичних заворушень на початку XX століття Голосіїв не раз ставав місцем нелегальних зборів робітників Києва.

У жовтні 1918-го 430 десятину в Голосіївській лісній дачі передали Українській науковій академії під парк і ботанічний сад. І лише 80 років тому, в 1923 році Голосіївський хутір увійшов до складу Києва.

У 1925-31 рр. на мальовничих пагорбах Голосієва збудували великий комплекс споруд сільськогосподарських інститутів (нині — Національний аграрний університет), загальною протяжністю майже на кілометр. Автор проекту — архітектор Д.Дяченко відтворив у цих будівлях характерні для кінця XVII і початку XVIII ст. форми українського бароко. Зодчий надав архітектурним формам споруди національного колориту.

У роки Другої світової війни в Голосієві пролягала перша лінія Київської оборони.

У 1956-58 рр. вздовж проспекту 40-річчя Жовтня на базі величезного лісового масиву в Голосієві був впорядкований парк культури і відпочинку, якому 1964 року надали ім’я видатного українського письменника М.Т.Рильського.

Сьогодні Голосіївський парк — один з найбільших лісопарків культури і відпочинку із спортивним комплексом, зеленим театром, бібліотекою, атракціонами, дитячим майданчиком, турбазою, човновою станцією. Композиційну основу парку становить мальовнича Голосіївська долина із каскадом чотирьох ставків.

Зеленою скарбницею нашого міста є один з найдавніших і найбільших у Європі Голосіївський ліс, унікальний за флорою та фауною. Ця дивовижна пам’ятка природи об’єднує Феофанію, парк відпочинку ім. Рильського та власне ліс, який за площею (майже 150 га) перевищує всесвітньо відомий Булонський ліс Парижа. Зелений профіль Голосіївського лісу визначається більш як 250 видами дерев і кущів. Насамперед його зелене вбрання урізноманітнюють горіхові породи, що мають цінні санітарно-гігієнічні властивості, а на дільниці між Голосієвим і Феофанією збереглося кілька унікальних дубів віком 1000, 400 та 200 років.

Голосіївський ліс — неоціненне багатство міста, його оздоровчо-курортна зона. Завдяки налагодженому транспортному сполученню він став улюбленим місцем відпочинку киян. Але, на жаль, через короткозору природоохоронну політику деяких київських чиновників сьогодні ця природна екосистема виснажується, навіть перебуває під загрозою зникнення.

Так, заради тимчасової зручності у проведенні будівельно-монтажних робіт київські проектувальники і будівельники нерідко дають добро на вирубування рідкісних насаджень. Завдає шкоди Голосієву й Аграрний університет. Та найголовніше, що, незважаючи на постанову виконкому Київради про припинення забудови Голосіївського лісу, різні комерційні структури ставлять тут різні споруди.

Зокрема, громадськість міста занепокоєна можливим будуванням котеджів у північній частині цієї заповідної зони. Адже саме цим клином мігрує багато видів тварин, причому їхні міграційні шляхи виникли тут ще задовго до появи людини. Колектив індивідуальних забудовників “Метролог” планує зайняти 7 га узлісся котеджами, що, безумовно, призведе до перетину шляху міграції лісових тварин, до фрагментації Голосіївської екосистеми, навіть до вимирання багатьох диких видів.

Некомфортно почувається і ботанічний заказник “Лісники”, який має стати заповідним ядром майбутнього національного природного Голосіївського парку. З півночі до центру заказника вузькою смугою врізається понад 150 га земель, що не входять до його складу. Значна частина їх здана в оренду під городи мешканцям навколишніх сіл (Кончі Заспи, Чапаївки, хутора Вільного). У “Лісниках” уже зникли деякі рідкісні види рослин та комах. На галявинах щосезону заготовляють черемшу, конвалії і дзвіночки для продажу на київських ринках. А в північній частині клину, незважаючи на протести “зелених”, також розпочали будування престижних котеджів. Саме тому існування заповідника — екосистеми з 400 видами рослин і 150 видами тварин, перебуває під загрозою.

Наші предки жили в гармонії з природою, берегли її, примножували. Вони були мудрішими за нас. Настав час і нам подбати про рідне голосіївське довкілля, інакше природа жорстоко мститиме за нашу безпечність та байдужість.Леся ТУРОВСЬКАДо теми:Дмитро ЛАВРОВ Таємниця Голосієва не розкрита дотеперПреподобний Олексій ГолосіївськийЛідія ПОНОМАРЕНКО Як Голосіївський хутір увійшов до складу Києва ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОН (межі)           від Кільцевої дороги по північно-західній межі гаража в районі вул.Крейсера “Аврори”; вул.Ю.Смолича, вул.Московська; пров.Московський; межа забудови сел.Жуляни; вул.Трутенка; західна межа будівництва території механічного заводу; межа території автобази № 1; вул.Кайсарова; вул.Кіровоградська; межа Байкового кладовища (включно); по залізниці до вул.Байкової; вул.Байкова; по р.Либідь; до вул. І. Еренбурга; північно-східна межа залізниці; по вул. Л. Толстого; по вул.Вел. Васильківській (вул. Червоноармійська), Либідська площа, бульв.Дружби народів, залізниця, фарватер р. Дніпро, межа м.Києва до Кільцевої дороги.Визначні споруди                      
Пантелеймонівський собор
16 липня 1905 року за проектом Євгена Єрмакова було закладено великий собор (Феофанія).

Інститут науково-технічної інформації
Споруджений в 1964-71 (архітектори Г.Н.Кислий, Є.А.Кириченко). Перша багатоповерхова споруда в районі. пл.Либідська (вул. Антоновича, 110)

Свято-Вознесенський храм (Деміївсько-Вознесеньська церква)
Побудована наприкінці 19 ст. 25 липня 1907 року в Св.Вознесенському храмі вінчалася видатна українська поестеса Леся Українка (1871-1913) з К.В.Квіткою (1880-1953); українським музикознавцем та етнографом. Храм розташований на Голосіївському проспекті, 54.

Нацiональний Експоцентр (колишня ВДНГ УРСР)
Відкрита 6 липня 1958 року. Архітектори В.Орєхов, І.Мезенцев, А.Станіславський, Д.Баталов, інж. С.Малкін. Розташована на частині території Голосіївського лісу і займає площу 337 га. пр-т. Глушкова 1

Кондитерська фабрика ім. К.Маркса
Основана на Деміївці наприкінці 19 ст. як кустарне підприємство. Робочі фабрики приймали активну участь в революційних діях 1905р. пр. Науки 1/5.

Автовокзал
Збудовано в 1957-61рр.(архітектори А.М. Милицький, І.Н. Мельник, Е.А. Бельський). пл.Московська 3.

Іподром
Комплекс споруд, призначений для кінноспортивних змагань. Збудовано в 1962-69 (архітектори В.Н. Шерман, Г.П. Маркитан, Ю.Н.Пискуненко, С.І. Телюк).
На головному полі – три доріжки. Обладнано поле для тренувань спортсменів-любителів. Вздовж всього корпусу розташовані відкриті трибуни на 3тис. місць, ресторан “Жокей”. На території іподрому – конюшні, вет. ізолятор, вет. лікарня, кузня, приміщення для ремонту інвентарю та зерносховище. пр. Голосіївський 140.

Льодовий стадіон
Споруджено в 1970-75 (архітектори Г.Н.Кислий, Є.А.Кириченко).Навколо центр. ядра – широка 400-метрова льодова смуга з трьома доріжками. Холодильне обладнання розташоване в окремому приміщенні. пр. Голосіївський 115А.

Володимирський критий ринок
Споруджено в 1965-68 рр. Будівля із скла і металевих конструкцій. Висота – 20 м., торгова площа – 3181 м2. Холодильні камери, морозильне відділення, спец. ліфти.
вул. Велика Васильківська 115