Главу канцелярії президента Польщі внесли до бази «Миротворець»: що сталося і чому це викликало резонанс

Главу канцелярії президента Польщі внесли до бази «Миротворець»: що сталося і чому це викликало резонанс

Розміщено 07.07.2026 Анастасія

Черговий інформаційний конфлікт між Києвом і Варшавою

Український інформаційний простір отримав ще одну резонансну новину. До бази проєкту «Миротворець» було внесено керівника канцелярії президента Польщі Збігнєва Богуцького. У картці зазначено, що підставою стали його висловлювання, в яких західні області України були названі «Східною Малопольщею». На думку авторів проєкту, подібна риторика є посяганням на суверенітет і територіальну цілісність України та сприяє розпалюванню міжнаціональної ворожнечі.

Сам Збігнєв Богуцький також заявляв, що вшанування діячів ОУН та УПА, зокрема Степана Бандери, не відповідає європейським цінностям. Саме сукупність цих висловлювань, як зазначено у картці проєкту, стала підставою для його внесення до бази.

Чому вислів «Східна Малопольща» викликає гостру реакцію

Для більшості українців використання терміна «Східна Малопольща» є не просто історичною згадкою. Ця назва походить із часів Другої Речі Посполитої, коли частина сучасної Західної України перебувала під владою Польщі. Саме тоді офіційна польська адміністрація широко використовувала подібну термінологію, не визнаючи українських історичних назв регіону.

У сучасних умовах, коли Україна вже кілька років веде війну за свою незалежність і територіальну цілісність, будь-які публічні згадки історичних назв, які можуть трактуватися як натяк на територіальні претензії, викликають особливо гостру реакцію суспільства. Саме тому слова польського посадовця стали предметом широкої дискусії як в Україні, так і в Польщі.

Що таке проєкт «Миротворець»

Проєкт «Миротворець» був створений у 2014 році як відкрита база даних осіб, яких його автори пов’язують із діяльністю проти національної безпеки України, підтримкою російської агресії, участю в окупаційних адміністраціях або іншими діями, що, на їхню думку, становлять загрозу українській державності.

Ресурс не є державним органом, судом чи правоохоронною структурою. Його діяльність ведеться громадською ініціативою, а інформація, розміщена на сайті, не має статусу офіційного судового рішення або вироку. Водночас база давно стала відомою далеко за межами України й регулярно привертає увагу міжнародних медіа та політиків.

Главу канцелярії президента Польщі внесли до бази «Миротворець»

Історична пам’ять продовжує впливати на сучасну політику

Українсько-польські відносини залишаються стратегічно важливими для обох держав. Польща стала одним із ключових союзників України після початку повномасштабного вторгнення Росії, надала масштабну гуманітарну, військову та політичну підтримку. Водночас історичні питання й надалі періодично стають причиною політичних суперечок.

Оцінка діяльності ОУН та УПА, Волинська трагедія, історична пам’ять про міжвоєнний період та різне трактування окремих подій продовжують залишатися складними темами для двостороннього діалогу. Саме тому заяви високопосадовців часто виходять далеко за межі історичної дискусії та набувають значного політичного резонансу.

Слова політиків мають особливу вагу

Коли суперечливі історичні формулювання звучать від посадовців найвищого рівня, вони неминуче сприймаються як офіційний політичний сигнал. Навіть якщо автор висловлювання вкладає в нього історичний або культурний зміст, у сучасних умовах війни такі слова можуть викликати зовсім іншу реакцію.

Саме тому історія із внесенням Збігнєва Богуцького до бази «Миротворець» стала не лише інформаційною новиною, а й черговим нагадуванням про те, наскільки обережно політикам слід ставитися до історичної термінології. Для України питання територіальної цілісності має не символічний, а цілком практичний вимір, тому будь-які висловлювання, які можуть бути сприйняті як заперечення української державності або історичної суб’єктності окремих регіонів, неминуче отримують широкий суспільний резонанс.

Джерело — Szef Kancelarii Prezydenta RP wpisany do bazy „Myrotworeć”. Co było powodem tej decyzji?